Total: 1 results found.
Фільми
-
Документи епохи
Режисер (Автор-монтажер): Л. Могилевський Співавтор: Я. Габович Рік випуску: 1928 -
Звенигора
Режисер: Олександр Довженко Сценарист: Григорій Козінцев Оператор: Борис Завєлєв Рік випуску: 1928 -
Новий Вавилон
Режисер: Григорій Козінцев Сценарист: Григорій Козінцев Оператор: Андрєй Москвін Рік випуску: 1929 -
Суворий юнак
Режисер: Абрам Роом Сценарист: Юрій Олеша Оператор: Юрій Єкельчик Рік випуску: 1929 -
Нічний візник
Режисер: Георгій Тасін Сценарист: Мойсей Зац Оператор: Альберт Кюн Рік випуску: 1928 -
Сумка дипкур'єра
Режисер: Олександр Довженко Сценарист: Мойсей Зац Оператор: Микола Козловський Рік випуску: 1927
Статті
-
Суворий юнак
«Суворий юнак» – це погляд у недалеке комуністичне майбутнє, в якому ідеалізовані радянські люди, комсомольці намагаються сформулювати актуальний морально-етичний кодекс і ведуть тривалі дискусії про діалектику влади.
Автор: Станіслав Мензелевський -
Панцерник «Потьомкін»
Один із найвидатніших фільмів в історії кіно, який і сьогодні продовжує очолювати різноманітні переліки кращих стрічок за версією кінокритиків і режисерів. А разом з тим – один із численних прикладів в історії радянського кіно, коли відверта пропаганда та партійно-ідеологічне замовлення стараннями талановитих режисерів-ентузіастів перетворювалися на справжній витвір мистецтва.
Автор: Станіслав Битюцький -
Новий Вавилон
Киянин Григорій Козінцев і одесит Леонід Трауберг, засновники творчого об’єднання ФЕКС («Фабрика ексцентричного актора»), зайняли визначне місце у пантеоні радянських авангардистів. Ексцентрика, закладена в основу абревіатури, – одна з принципових характеристик спільного доробку Козінцева і Трауберга, що було заявлено тандемом у Петрограді іще наприкінці 1921-го та знайшло втілення в спільному маніфесті «Ексцентризм». В результаті експериментальних пошуків цього режисерського дуету їхні фільми дивують універсальною виразністю та нестандартними естетичними рішеннями до сьогодні.
Автор: Лук’ян Галкін -
Два дні
Революція у фільмі – це не епічні сутички стотисячних загонів, а «земна» травматична подія, що розриває на «до» і «після» буденний плин життя, назавжди змінюючи не лише соціальні, політичні, економічні відносини, а й саму людину – або, ширше, суб’єктивність. Не випадково у фокусі «Двох днів» опиняється представник старшого покоління, покоління «до». Швейцар Антон довшу частину життя прожив перед революцією – і внаслідок інертності свого мислення зберігає «рабську» в термінах революційного дискурсу свідомість.
Автор: Станіслав Мензелевський -
Сумка дипкур’єра
«Сумка дипкур’єра» – це не лише стильне пригодницьке кіно з комедійними елементами (після цього, як ми знаємо, Довженко повністю відійде від жанровості та буде створювати авторське кіно), а й фактично єдина його робота, в якій значно більше екранного часу займають доволі динамічні події, зняті в павільйоні, а не на натурі, з якою в подальшому і буде асоціюватися довженківський кінематограф.
Автор: Станіслав Битюцький -
Ягідка кохання
«Ягідка кохання» Олександра Довженка – фактично його перша самостійна режисерська та сценарна проба, здійснена на студії ВУФКУ 1926 року. Перед нами короткометражна комедія про такого собі Жана Ковбасюка, перукаря та ловеласа, який одного дня потрапляє в халепу – його коханка Ліза приходить на побачення з немовлям. Вона нічого не каже Ковбасюку про дитину, та й герой нічого не питає – власне з цього і починаються усі подальші непорозуміння у фільмі.
Автор: Ігор Грабович
Архіви
-
Голівуд на березі Чорного моря
Курява ставала позад автомобіля.
— Кому потрібна оця скромність: крий боже відзначити заслуги і талант людини, що ще не вмерла? Ні, ти перше вмри з розпукою в серці, перекрутись у землі від болю тричі, а потім вже тебе відзначимо, кинемо мідяків твоїй родині й подзвонимо сріблом і навіть золотом услід твоїй тіні над могилою.
Автор: Юрій Яновський -
«Електрична ніч» в еклектичній «Звенигорі» (KINO-KOЛО №37-38 2008)
На спірне питання, в якому кінотворі починався справжній, самобутній кінематографіст Олександр Довженко, чи не всі вітчизняні та іноземні довженкознавці хором відповідають – у «Звенигорі», – потверджуючи оцінку Сєрґєя Ейзенштейна і Всєволода Пудовкіна під час громадського перегляду фільму в Дзеркальній залі театру „Ермітаж” у Москві: «Перед нами стояла людина, що створила нове в галузі кіна»[i]. А з нагоди виходу фільму на вітчизняні екрани Юрій Смолич дитирамбічно охрестив «Звенигору» «першим днем української кінематографії»[ii]. Однак, мало хто знав тоді, в яких складних сценарних та монтажних пологах народжувався фільм, щоб довести себе до кондиційного метражу, а ще менше, про побічні перипетії навколо створення.
Автор: Filmar -
«Два дні» (про зйомки)
Одне з останніх знимань фільму "Два дні". "Місце дії" — дача Морозлі на Французькім бульварі там, де трамвай робить круту петлю, завертаючи назад до міста.
Автор: Filmar -
Страйк і фільм
Український фільм "Два дні", під перший з наших фільмів прорвався крізь тенета лютої американської цензури і вже кілька тижнів демонструється в М'ю-Поркопі з великим успіхом.
Автор: Filmar -
Ювілейне коло (KINO-KOЛО, №27)
"Панцерник "Потьомкін". Нова "берлінська редакція"
Енно Паталас
Автор: Filmar -
„ПКП” (KINO-KOЛО №37-38 2008)
Про найприкріший антидержавний інкунабельний фільм українського німого кінематографа „Пілсудський купив Петлюру”
Автор: Filmar