Поступаючись цьому встановленому положенню, я представляю справжнє лібрето – «сценарій»-план, спроектувавши у сферу слова зорово задуману кіносимфонію.
Після затвердження змісту картини буде складено календарний план зйомки.
Примітка.
Окрему невелику виробничу тему – проходження плівки від знімального апарата через лабораторну й монтажну на екран – буде включено до фільми монтажним шляхом на початку, в середині та наприкінці к[артини].
ЛЮДИНА З КІНОАПАРАТОМ
(зорова симфонія)
ПЕРШЕ
Ви потрапляєте в маленьку, але дивовижну країну, де всі переживання і вчинки людей і навіть усі явища природи підпорядковані суворому розкладу й відбуваються точно у призначений ним час.
Будь-якої хвилини за Вашим наказом може піти дощ, вибухнути гроза чи морська буря.
Якщо потрібно буде – злива ущухне. Калюжі негайно висохнуть, у небі засвітиться сонце. Можна навіть два, три сонця.
Хочете – день перетвориться на ніч. Сонце на місяць. Засяють зірки. Замість літа наступить зима. Закрутяться сніжинки. Замерзне ставок. На вікнах з'являться морозяні візерунки.
Ви можете за бажанням топити чи рятувати в морі кораблі. Викликати пожежі й землетруси. Влаштовувати війни та революц[ійні] демонстрації. Вам підпорядковані сміх і сльози людей. Пристрасть і ревнощі. Любов і ненависть.
За складеним Вами суворим розкладом люди б'ються і обіймаються. Одружуються і розлучаються. Народжуються і вмирають.
Умирають і оживають. Знов умирають і знов оживають. Або цілуються в діафрагму, повторюючи це доти, доки режисер не вирішить, що вийшло достатньо добре.
Ми на кінофабриці, де людина з рупором і сценарієм дириґує життям бутафорської країни.
ДРУГЕ
І зовсім це не палац, а сам лише фасад із розфарбованих дощок і фанери.
І зовсім це не кораблі в морі, а кораблики у ванні. Не дощ, а душ. Не сніг, а пух. Не місяць, а декорація.
І зовсім це не життя, а гра. Гра в дощ і сніг. У палаци і в кооперацію. В село й місто. В любов і смерть. У графів і розбійників. У фінінспектора і в громадянську війну.
Гра в «революцію». Гра в «закордон».
Гра в «новий побут» і в «соціалістичне будівництво».
ТРЕТЄ
Над цим бутафорським світом із його ртутними лампами й електричними сонцями високо у справжньому небі горить над справжнім життям справжнє сонце. Кінофабрика як мініатюрний острівець у вируючому життєвому океані.
ЧЕТВЕРТЕ
Схрещуються вулиці і трамваї. Будівлі й автобуси. Ноги й усмішки. Руки й роти. Плечі й очі.
Обертаються керма й колеса. Каруселі й руки катеринників. Руки швачок і колесо виграшної лотереї. Руки мотальниць і туфлі велосипедистів. Поршні паротяга, махові колеса й різноманітні частини машин.
Зустрічаються чоловіки й жінки. Пологи й смерті. Розлучення й шлюби. Ляпаси й рукостискання. Шпигуни й поети. Судді й обвинувачені. Аґітатори й аґітовані. Селяни й робітники. Робітфаківці й іноземні делеґати.
Водоверть дотиків, ударів, обіймів, ігор, нещасливих випадків, фізкультури, танців, податків, видовищ, крадіжок, вихідних і вхідних паперів на тлі всіх видів кипучої людської праці.
Як розібратися звичайному, неозброєному оку в цьому зоровому хаосі біжучого життя?
П'ЯТЕ
Маленька людина, озброєна кіноапаратом, залишає бутафорський маленький світ кінофабрики. Вона прямує в життя. Життя кидає її, як тріску, з одного боку в інший. Вона – як утлий човник у бурхливому океані. Її раз по раз захльостує шалений міський рух. На кожному кроці її затирає людський натовп, що несеться і поспішає.
Хоч би де вона з'явилася, цікаві відразу ж непроникною стіною оточують апарат, заглядають в об'єктив, обмацують і відкривають футляри з касетами. На кожному кроці перешкоди й несподіванки.
На противагу кінофабриці, де кінознімальний апарат майже нерухомий, де все «життя» прямує у строгому порядку за приписом, за сценами, за кадрами до об'єктива кіноапарата – тут життя не чекає і не слухається приписів кінорежисера. Тисячі й мільйони людей роблять кожен свою справу. Зиму змінює весна. Весну – літо. Гроза, дощ, буря, сніг – не підкоряються вказівкам сценарію. Пожежі, шлюби, похорони, ювілеї тощо – все це відбувається у свій час і не може бути змінене вимогами календарного плану вигаданої літератором (сценаристом) фільми.
Людина з апаратом повинна відмовитися від своєї звичайної нерухомости. Їй доводиться виявити максимум спостережливости, швидкости і спритности, щоб устигати за втікаючими життєвими явищами.
ШОСТЕ
Перші кроки людини з апаратом закінчуються невдачами. Невдачі її не збентежують. Вона наполегливо вчиться не відставати від життя. Вона стає досвідченішою. Вона звикає до обстановки й, переходячи в наступ, починає застосовувати цілий ряд спеціальних прийомів (прихована зйомка, зйомка зненацька, відволікання уваги тощо).
Вона прагне знімати непоміченою, знімати так, щоб, роблячи свою справу, не заважати водночас працювати іншим.
СЬОМЕ
Людина з апаратом крокує в ногу з життям. До банку й до клубу. До пивної і до лікарні. До ради й до будкому. До кооперативу й до школи. На демонстрацію і на засідання осередку. Усюди встигає людина з кіноапаратом.
Вона присутня на військових парадах, на з'їздах, проникає в квартиру робітника, чергує біля ощадкаси, відвідує диспансер і вокзали, оглядає пристані й аеродроми, подорожує, змінюючи впродовж тижня автомобіль на дах потяга, потяг – на аероплан, аероплан – на ґлісер, ґлісер – на підводний човен, підводний човен – на крейсер, крейсер – на гідроплан і т.ін., і т.ін.
ВОСЬМЕ
У процесі спостереження і зйомки поступово виявляється життєвий хаос. Усе не випадкове. Усе закономірне й пояснюване. Кожен селянин із сівалкою, кожен робітник за верстатом, кожен робітфаківець за книгою, кожен інженер за кресленням, кожен піонер, що виступає на зборах у клубі, – всі вони роблять одну й ту саму потрібну велику справу.
Усе це: і знову побудована фабрика, і вдосконалений робітником верстат, і нова громадська їдальня, й відкриті сільські ясла, і добре складений іспит, нова бруківка, нове шосе, новий трамвай, новий міст, відремонтований вчасно паротяг – усе це має свій сенс, усе це – великі й маленькі перемоги в боротьбі нового зі старим, у боротьбі Революції з контрреволюцією, в боротьбі кооперативу з приватником, клубу з пивною, фізкультури – з розпустою, диспансеру – з хворобами; все це – завойовані позиції в боротьбі за будівництво Країни Рад, у боротьбі з невірою в соціалістичне будівництво.
Кіноапарат присутній при найбільшій битві між світом капіталістів, світом спекулянтів, фабрикантів та поміщиків і світом робітників, селян, колоніальних робітників, селян і колоніальних рабів.
Кіноапарат присутній при рішучій битві між єдиною у світі Країною Рад і всією рештою буржуазних країн.
ЗОРОВИЙ АПОТЕОЗ
Життя. Кіноательє. І кіноапарат на соціалістичному посту.