Варто лише згадати, що до 1929 року на кіноекрани встигли вийти такі авангардні стрічки, як «Арсенал» Довженка, «Панцерник «Потьомкін»» Ейзенштейна чи «Людина з кіноапаратом» Вертова, – й може здатися, що революційна епопея Григорія Козінцева та Леоніда Трауберга «Новий Вавилон» аж ніяк не революційна та взагалі є дещо застарілим кіно, що випадає із загальних новаторських тенденцій того часу.